П`ятниця, 20.09.2019, 03:37
Кобеляцька районна бібліотека
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої заходи [60]
Головна » Заходи

Всього матеріалів в каталозі: 60
Показано матеріалів: 11-20
Сторінки: « 1 2 3 4 5 6 »

УВАГА!!! В БІБЛІОТЕЦІ НОВІ КНИГИ!!! Шановні користувачі!!! Запрошуємо вас до Кобеляцької центральної районної бібліотеки ознайомитись з новинками літератури!!!
Мої заходи | Переглядів: 66 | Додав: stasoanna | Дата: 01.03.2019 | Коментарі (0)

22 лютого до Кобеляцької районної бібліотеки для дітей на веселу бібілопізнавалку «Наша мова загадкова» завітали учні 4- А класу опорного закладу «Кобеляцький ліцей I-III ст.. №2 ім. Олеся Гончара» (класовод АнаненкоТ.).
Мої заходи | Переглядів: 73 | Додав: stasoanna | Дата: 22.02.2019 | Коментарі (0)

Сьогодні, 22 лютого з ініціативи голови ГО «Краєзнавець» Л. Митька в Кобеляцькій центральній районній бібліотеці відбулися краєзнавчі слухання «100 – річчя газети «Колос»: минуле, сьогодення, майбутнє…» з нагоди виходу першої районної газети «Колос».
Мої заходи | Переглядів: 67 | Додав: stasoanna | Дата: 22.02.2019 | Коментарі (0)

Їх назвали Небесною Сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інституцькій.
Мої заходи | Переглядів: 74 | Додав: stasoanna | Дата: 20.02.2019 | Коментарі (0)

Приємна подія : в Міжнародний день дарування книг Кобеляцька центральна районна бібліотека отримала в дар від вдячних читачів - книги.
Мої заходи | Переглядів: 66 | Додав: stasoanna | Дата: 15.02.2019 | Коментарі (0)

Як запобігти дорожньо- транспортним подіям? Вберегти, врятувати, захистити можна вихованням та навчанням маленьких читачів.
Мої заходи | Переглядів: 69 | Додав: stasoanna | Дата: 15.02.2019 | Коментарі (0)

14 лютого - Міжнародний день дарування книг.
Мої заходи | Переглядів: 59 | Додав: stasoanna | Дата: 08.02.2019 | Коментарі (0)

Щороку 21 листопада в нашій країні відзначають День Гідності та Свободи. Цього дня українці віддають шану патріотизму й мужності громадян, що стали учасниками Революції Гідності 2013–2014 років, піднялися на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. З нагоди Дня Гідності та Свободи в Кобеляцькій центральній районній бібліотеці розгорнуто книжкову виставку- діалог «Достойні пошани сини України», на якій представлені видання, які висвітлюють героїчні події Майдану та патріотизм і мужність воїнів АТО. Біля книжкової виставки бібліотекарі проводять діалог з читачами. Це болюча тема, тому у кожного українця виникає багато запитань. які спонукають до діалогу, роздумів і сподівань на краще майбутнє.
Мої заходи | Переглядів: 66 | Додав: stasoanna | Дата: 06.02.2019 | Коментарі (0)

У пісні є рівні два крила. Приємно було заходити в гості до родини Чуйкових. Привітні співрозмовники Раїса Яківна Коротич (колишній директор обласної медичної бібліотеки) та її чоловік поет Володимир Чуйков знайомили мене зі своїм сімейним творчим доробком. Гортаємо записи. Бачу ноти, під ними напис: «Поету-початківцю В. Чуйкову від самодіяльного композитора-початківця Миколи Кириченка.2.XII-1959 р. підпис. Це ліричний вальс. «Місто моє рідне, вічно молоде, кращого за тебе не знайти ніде. Над прозорим Ворсклом тихий шум дібров, тут зустрів кохану, тут пізнав любов». На іншому аркуші «Новорічна пісенька» слова В.Чуйкова, муз.М.Кириченка. «Крутяться сніжинки наче білий пух, ми біля ялинки зробим ширше круг…» ноти написані рукою Миколи Михайловича і дата 24. XII-1959 р. Можливо когось із читачів, виконавців музичних творів, дослідників творчості зацікавлять ці перші спроби нашого земляка Миколи Михайловича Кириченка написати власні мелодії. Згодом доля звела мене з сестрою Заслуженого артиста України Миколи Михайловича Кириченка Любою Марченко (дівоче Дзиґа). Ми спілкувалися вона показувала світлини знаменитого брата, документи, газети. З вдячністю згадувала про турботу яку проявляв Микола по відношенню до неї та її сестри Надії Дзиги. Коля був значно старшим, - схвильовано розпочала розповідь Люба,- і практично самотужки виняньчив і вивчив нас з сестрою. Адже мама з ранку до вечора була в школі. Микола був надзвичайно здібним, успішно навчався в школі, - продовжувала ділитися спогадами Любов Марченко. В свідоцтві №327 від 14 червня 1957 року виданого Кириченку Миколі Михайловичу по закінченню семи класів Кобеляцької середньої школи №2 по всіх предметах стоять відмінні оцінки 5. Так же успішно він продовжив навчання в Кобеляцькій середній школі робітничої молоді, яку закінчив у 1960 році. В 1960-1961 працював баяністом в Горбанівському будинку відпочинку, баяністом в Кобеляцькому РБК. Здібного музиканта помітили і вже з грудня 1961 року по лютий 1963 – концертмейстер жіночого хорового ансамблю «Веселка» Полтавської обласної філармонії. Саме тут доля звела двох надзвичайно талановитих і красивих людей Раїсу Корж з села Корещина В.Кринківського (нині Глобинського) району та уродженця с.Золотарівка Кобеляцького району Миколу Кириченка. Дружба переросла в кохання. «Наше світле і чисте кохання освятило мою пісню», - написала згодом Раїса Опанасівна в свої книзі «Я козачка твоя, Україно» (яка побачила світ в 2003 році у видавництві «Полтава»). Здібності молодих людей розкривалися з кожним роком більше і більше. Вони працювали в Житомирській, Херсонській, Черкаській філармоніях. Виступали перед нафтовиками, творцями КрАЗів, в цехах заводів, в сільських будинках культури, гастролювали побережжям Тихого океану. Українська пісня лунала, а щирі шанувальники висловлювали свою повагу до родини Кириченків, вдячність за розуміння почуттів і устремлінь людей праці, за вміння донести до кожного красу народної і сучасної пісенної творчості. 14 грудня 2001 року в інтерв’ю журналісту газети «Хрещатик» Раїса Опанасівна зізналася: «Він глава сім’ї. Я біля нього. Може, як артистка маю вищі титули, але все завдяки йому. Чоловік допомагає мені і як продюсер, і як організатор, і як музикант. Репертуар підбираємо разом, аранжує він». Про Раїсу і Миколу Кириченків писали журнал «Україна», газети «Культура і життя», «Хрещатик», «Зоря Полтавщини», «Колос», «Черкаська правда», «Вечірня Полтава», «Полтавська думка», «Говорить і показує Україна», «Злагода» та інші. Всі ці газети дбайливо зберігає його сестра Люба Марченко. З 1987 року родина Кириченків знову в Полтавській філармонії. Працювали вдвох над піснями, які подобалися: композиторів Олександра Білаша, Ігоря Шамо, Зуєва, Платона Майбороди. Спілкуючись з звукооператором Петром Сливкою я довідався, що більшість пісень було записано ним саме на студії звукозапису обласної державної телерадіокомпанії «Лтава» за сприяння тодішнього керівника, журналіста М.І. Ляпаненка. Мені пощастило бути на концертах за участі Раїси та Миколи Кириченків. Ми затамувавши подих слухали пісні «Мамина вишня», «Хата моя, біла хата», «Звучи, рідна мово», «Осінь життя», «Стежина до мами». Особливо подобалась мені пісня «Доля у нас- два крила» (музика Олексія Чухрая на слова Миколи Ляпаненка) яку вони співали удвох. Одного разу при виконанні цієї пісні в приміщенні ОДТРК «Лтава» Раїса Опанасівна проспівавши пішла за сцену (зробила це так, що ми присутні на святковому концерті з нагоди Дня журналіста, навіть не зразу здогадалися, що їй стало зле), Микола Михайлович доспівав пісню: «На крилах ластівка нам весну принесла, відтоді доля в нас – два крила. Хоч осінь золота вже сивину снує та я щасливий, що ти у мене є». Незабутні враження від виступу Раїси Опанасівни в Карлівці. На тому концерті виступала також поетеса, композитор і співачка Людмила Касьяненко. Це батьки Людмили прості трударі Олександр Олексійович та Марія Харитонівна розповідали мені як вони були на весіллі Миколи та Раїси. Олександр Олексійович віртуозно грав на скрипці, а Марія Харитонівна співала наскільки талановито, що не раз отримувала запрошення переїхати працювати до Києва солісткою. Після концерту в Карлівському будинку культури нас запросили повечеряти. Раїса Опанасівна знову заспівала, цього разу без музичного супроводу. Здавалось що співає саме повітря… Щедрий дарунок природи перемножений на титанічну, щоденну працю проникав через її спів у наші душі, серця. Саме в ту хвилину і народилося в мені бажання написати пісні на слова полтавський поетів: Володимира Тарасенка, Миколи Касьяна, Ганни Демиденко, Володимира Гомона, Володимира Слепцова, Михайла Любивого, Ванди Лис, Юрія Дмитренка. Нині вони звучать у виконанні Лариси та Миколи Призових, Ніни Анохіної, Андрія Уткіна, Віктора Ліщини, Людмили Дейнеги, Миколи Руденка, Людмили Усенко, Володимира Якубовича, юних виконавців Яни Товстоніжко, Ані Соломко, Давида Буйнецького, Вадима Товстоніжко, Ані Явтушенко. Працюючи в облдержадміністрації пам’ятаю згуртованість і бажання земляків допомогти всенародній співачці подолати недугу. Всі держслужбовці перерахували денний заробіток на оплату медичних послуг в Німеччині. Я пам’ятаю як Раїса Опанасівна сказала: справжня дата мого народження 14 жовтня на Покрову, а записали 14 листопада... Було в неї бажання виступити на день свого народження перед земляками в прекрасному кіноконцертному палаці «Листопад» про це вона сказала на одному з її останніх концертів… Згадується і час виборів Президента України на другий термін Л.Д.Кучми. Раїса Опанасівна була довіреною особою. Мені ж запропонували підготувати тези її виступу в обласному театрі на зустрічі з виборцями. Скажу відверто виступ був дуже вдалий вона вміла донести найголовніше людям. В Кобеляках встановлено білборд на якому розміщено портрет Раїси Кириченко, одну з найбільших вулиць, де пройшло моє дитинство, названо на її честь. В Полтаві, Корещині встановлені меморіальні дошки, з ініціативи Володимира Пащенка в Полтавському державному педагогічному університеті діє музей видатної співачки. В обласному центрі на вулиці, що носить її ім’я височить пам’ятник Герою України, співачці Раїсі Опанасівні Кириченко. Творчість Раїси та Миколи Кириченків продовжує жити у їх піснях. Шанувальники митців схиляють голови перед їх талантом, вагомим внеском в розвиток нашої української культури, у виховання молоді в кращих традиціях козацького народу. Леонід Митько
Мої заходи | Переглядів: 64 | Додав: stasoanna | Дата: 06.02.2019 | Коментарі (0)

День Святого Миколая є особливо бажаним дитячим святом, яке приносить відчуття передноворічної атмосфери і всілякі приємні сюрпризи. Тож бібліотекарі Кобеляцької бібліотеки для дітей вирішили подарувати дітям радість, веселий настрій, допомогти повірити в чудо, в здійснення бажань і мрій. Свято «Святий Миколаю, на тебе чекаю» з чарівною ляльковою виставою для вихованців дошкільного навчального закладі № 1 «Світлячок» підготували працівники бібліотеки. Діти почули розповідь про Миколая Чудотворця, найвизначнішого Святого християнської церкви, який є символом Добра і Милосердя. Діти ознайомились з легендами, казками, оповіданнями про діяння Святого Миколая та розповіли, як вони чекали свята і які подарунки вони чекають від святого Миколая. Діти відгадували загадки. Затамувавши подих, переглянули лялькову виставу « Новорічна пригода», яку показали учасники лялькового гуртка «Котигорошко».
Мої заходи | Переглядів: 61 | Додав: stasoanna | Дата: 06.02.2019 | Коментарі (0)

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 28
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0