Четвер, 07.12.2023, 16:08
Кобеляцька публічна бібліотека
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Мої заходи [145]
Головна » Захід » Мої заходи

Поетичний вернісаж
Поетичний вернісаж " Мистецтво дихати красою слова" Поезія - то пісня висоти, Тож чи зумію, зможу проспівати? Як важко всім, народженим літати, Цю пісню до приземлених нести Всесвітній день поезії відзначається щороку 21 березня - в день весняного рівнодення, коли світ після зимової сплячки пробуджується від перших подихів весни, коли серце співає, коли на папір лягають найсокровенніші рядки... Це свято всіх поетів встановлено ухвалою 30 -ї сесії ЮНЕСКО, що відбулася 1999 року. В україні вперше відзначено 21 березня 2000 року. Сьогодні до поетичного вернісажу завітали пристрасні шанувальники поетичного слова, учасники і переможці різних конкурсів поетичної майстерності та юні віртуози слова. Це свято поклику душі і слова. Кобеляччина - край пісень і легенд, край мислителів, героїв, композиторів, край письменників і поетів. У теплих обіймах рідної землі - їхня колиска, звідси вирують струмки їхніх думок і слова. Є в житті явища скороминущі, які швидко забуваються, відходять у непам"ять. А є вічне, нетлінне. Слово, що проростає крізь буденність, жорству, щоденні турботи, рідний серцю голос Батьківщини з відлунням його особистих почуттів та затаєнних дум, золотий промінь надії, напуття мудрої поради і шепіт тихої ласки. Важко назвати куточок землі, подібний до Кобеляччини, на літературному небосхилі, якого сіяло б стільки зірок різної величини. І. Дубинський, Ю. Дольд - Михайлик, П. Загребельний, П Усенко, В. Кашин... Та літературна Кобеляччина не лише геніальне вчора. Це геніальне сьогодні, і сповнене високих устрімлень завтра. Звідси з країв кобеляцьких, пролягла дорога до орбіти світового визнання шановного земляка нашого Олеся Гончара. Тут набрав джерельної сили і снаги для мудрого поетичного слова Л. Овдієнко, Г. Гармаш, О. Осадча, Г. Петлюк, Ю. Савченко, Л. Митько, А Кузьменко, В. Безкоровайний, І. Телятник, В. Бабич, Л. Таран - Пономаренко, Н. Кушнір, Н. Серажим, Л. Чепурко, М. Сідаш - Приходько, Л. Варич, Л. Біленко та інші. Тут творив свій іскрометний гумор В. Іваненко, М. Касьян, В. Дейнека. Не вужчають Кобеляцькі горизонти, не міліють кобеляцькі джерела. І сьогодні тут живуть і працюють відомі не лише в Україні,але й далеко за її межамиписьменники і поети. У кожного - свій світ, свій шлях і різний досвід у житті і творенні. І зараз у теперішньому часі, у кожного свій острів, який автор створює сам, і цей острів, оживає, і у своєму власному, незбагненному житті народжує і руйнує світи. Стає місцем усамітнення для роздумів і прихистком від самоти, де кожен, хто відчув"запаморочливий смак дотику" до творчості, хто одного разу зважився протиставити себе буденності і сірій юрмі, долає свої сходинки на шляху до власного Я. Для вас прозвучать вірші митців нашого рідного краю. Тут серед вишневих садів, розлогих лісів, де тихо несе свої води швидкоплинна Ворскла, наші поети навчалися творити добро, а душа набиралась терпіння, витривалості, снаги. Тому багато поетичних рядків присвячено нашому краю. З усіма поетичними витворами місцевих авторів ви зможете ознайомитися на книжково-ілюстративній виставці " Зігріває душу поетичне слово земляків" . Сьогодні це свято рідного слова, свято поезії. Його створили для нас поети - земляки, поети рідної Кобеляччини. Вітаємо їх: Василь Олексійович Безкоровайний, Володимир Трохимович Чуйков, Марина Сідаш- Приходько, Любов Миколаївна Варич, Надія Олексіївна Штангрет та наші юні віртуози слова : Анжела Черненко, Тетяна Лисаченко, Ярослава Варченко,Наталія Галушко, Анастасія Браславець, Сергій Черкаський, Інна Сиза, Іра Каракуця. Моє багатство - збірочка віршів, Листи в майбутнє- тим , хто прийде завтра, В них буде жити часточка душі, Палкого серця невгасима ватра. Поезія В. Безкоровайного ніби просвічує, як крізь легку сонячну імлу, образ його рідного краю з його просторим небом і тишею ланів, з його задумливими гаями і мовою народу і те, що хвилює: про людей, про рідний край, про почуття високі, про болі народні. В. Безкоровайний у віршах - і лірик, і громадський діяч, і гуморист, і просто людина зі своїми болями і сподіваннями. Його легкий розважливий характер веде його по життю оптимістичними стежками, а гумор допомагає бачити радість у житті, до всього ставитися філософськи. Запрошуємо до слова Василя Олексійовича. Тематичні обрії поезії В. Чуйкова неосяжні, вони зачіпають все - від невинних жартів, до серйозної критики суспільства в цілому. Володимир Чуйков пише так, щоб люди сміялись над негативним і прагнули його позбутись. Чуйковські іскристі перлини мудрості написані в різних ключах: одні з добрим серцем, інші - з гірким перцем. Вам слово Володимире Трохимовичу. Озветься перепел у житі, - І сон за обрій утіка. Які ж бо це щасливі миті- Рука торкається рядка. Любов... Скільки ніжності й тепла бринить у віршах молодої поетеси Марини Сідаш- Приходько. Марина вже двічі ставала лауреатом обласних літературних конкурсів " Собори душ своїх бережіть" у 2008 та 2011 роках. У 2009 році вона стала переможницею Всеукраїнського літературного конкурсу " Життя, як воно є". Минулого року твори талановитої землячки увійшли до книги " Антологія сучасної української новелістики і поезіії". Творчість Марини Сідаш -Приходько вивчають у школах району у курсі "Письменники рідного краю". В її віршах хороше, вічне, оптимістичне, окрилене любов"ю, добром. Герої її ліричних творів взяті із реального життя. Запрошуємо до слова Марину Олександрівну Запрошуємо до слова Голову методичного об"єднання вчителів української мови і літератури Гречку Любов Степанівну. Моє багатство - доброти слова, Що тут зібрались разом на розмову. Від слів таких снаги і сили прибува. Крзь час віршами повернуся знову. Любов Миколаївна Варич - ця скромна і мила жінка здатна відчувати людську душу, здатна поетично відтворити картину сьогодення. Вона була відвідувачкою Полтавської літературної студії "Ворсклянські джерела". Тому неодноразово друкувалася в полтавських газетах. Тепер Любов Миколаївна є постійним членом кобеляцької районної громадської організації"Літератор". Цікавим є той факт, що майже всі вірші, написані протягом свого життя, вона тримає у пам"яті. Деякі з них гумористичні, деякі - змушують задуматися. Надаємо слово Любові Миколаївні. Надія Олексіївна Штангрет. Це лірична натура, залюблена в українське слово. Усе що її оточує, що зачіпає, за душу, тривожить серце, виливається у віршах- життєвих, емоційних, патріотичних, ліричних, пов"язаних з рідних селом, родиною. Вам слово Надіє Олексіївно. Калиновий рідний краю Із любов"ю юних літ Твої діти виростають Дивувати Україну й світ. Поштовхом до написання віршів служить, на жаль не тільки світ прекрасного, але й наболілого. Намагаючись осмислити сенс буття, хтось сприймає його таким, яким воно є: чарівним і потаємним, іноді жорстоким і не завжди справедливим. До нас завітали прочитати свою поезію юні поети. Анжела Черненко - ця ніжна і скромна дівчина неодноразово друкувалася в місцевих періодичних виданнях " ", " ". Вона є лауреат Давайте послухаємо юну поетесу. Хто причастився до поезії хоч раз, пам"ятайте, що Муза дуже примхлива, вона приходить лише тоді, коли серце щире, відкрите до краси і болю. Тетяна Лисаченко. Вона неодноразово була нагороджена грамотами і подяками. За участь у обласному конкурсі юних літераторів, присвяченому 65 річниці Великої Перемоги " Коли плачуть тюльпани" була нагороджена грамотою.І стала лауреатом районного конкурсу дитячої творчості "Ходить світом Миколай" у номінації "Найкращий вірш". Тобі слово Тетяно. А зараз наймолодші учасники нашого свята прочитають свої вірші. Деякі з них уже засвітилися на різних поетичних вечорах, конкурсах, а деякі до нас завітали вперше.Тож запрошуємо до слова : Ярославу Варченко, Наталію Галушко, Анастасію Браславець, Інну Сизу, Іру Каракуцю, Сергія Черкаського. Шановні присутні, а зараз директор централізованої бібліотечної системи Галина Іванівна Мосієнко вручить грамоти юним поетам. Хай і далі наливається літературна нива Кобеляччини добірним зерном, живиться тими багатими талантами, що б"ють чистими джерелами на милій серцю землі. І хай ці потічки вливаються в майбутню широку ріку українського поетичного слова. На цьому наше свято поезії підійшло до кінця. Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.
Категорія: Мої заходи | Додав: stasoanna (07.08.2012)
Переглядів: 2665 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 43
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0